Кроки на шляху реалізації Програми компенсації

18

Фев 2019

Про компенсацію

Анатолій Гіршфельд: «Понад сім тисяч українських аграрних господарств інвестували в вітчизняне сільгоспмашинобудування і отримали бонус від держави - компенсацію вартості техніки і обладнання»

У 2017 року уряд в інтересах аграріїв запустило механізм компенсації продукції українського сільгоспмашинобудування. Концепцію запропонував Національний комітет промислового розвитку, очолюваний Прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом. Однак ні для кого не секрет, що програма в перший рік реалізації показала лише 25% вибірки бюджетних асигнувань. Чому так сталося, які реальні результати були досягнуті в 2018 році і які плани на 2019 й, розповів Анатолій Гіршфельд, народний депутат, виконавчий директор Національного комітету, журналу про агробізнес «Пропозиція».

- Анатолій Мойсейович, чому програма «не злетіла» в 2017?

- Спостерігаючи за статистикою виплат компенсації за придбану техніку і обладнання в 2017 р, скептики, не знаючи нюансів запуску програми і підводних каменів її реалізації, огульно заявляли, що механізм «неробочий». Були нарікання, що подібна ініціатива не цікава сільгоспвиробникам через недостатність асортименту, якості та ефективності української техніки в порівнянні з іноземними аналогами. Але насправді проблема полягала не в цьому. Адже потрібно було не просто запустити новий механізм, а поламати існуючі «схеми».

За часів Уряду Азарова активними учасниками процесу були трейдери, які постачали в Україну машинокомплекти на збірку. Бюджетні гроші йшли переважно «викрутки» виробництвам з рівнем локалізації до 20%. «Список щастя» формував Мінагрополітики, але більшість українських сільгоспмашинобудівників в нього не потрапляли. Ті, хто опинявся серед обраних, прямували в обласні комісії. Оскільки виплати припадали на останній квартал, претендентів на компенсацію змушували «ділитися». В результаті значна частина асигнувань на «підтримку» осідала в кишенях чиновників і комерсантів від бюджету.

Експерти Національного комітету запропонували принципово новий підхід. Але оскільки частина державних службовців, причетних до минулих «схемами», як і раніше благополучно перебувала (і перебуває) на своїх робочих місцях, вони прагнули всіляко не допустити змін до звичний, роками налагоджений механізм. Спочатку затягували час підписання меморандумів з банками і вирішували, з якої дати рахувати дію механізму; потім вимагали від аграріїв довідку з Державної фіскальної служби, що вони «аграрії», що суперечило з Постановою КМУ №130.

Через кілька місяців під тиском Мінекономрозвитку, Нацкомітету, банків перешкоду у вигляді «довідки з ГФС» було усунуто. Лише в кінці вересня 2017 р механізм запрацював, хоча ще 2 червня того ж року перелік техніки, придбання якої підлягає компенсації, був сформований відповідною Комісією при Мінекономрозвитку і оприлюднений на офіційному сайті.

Очевидно, що при малій обізнаності і існуючому недовіру з минулого досвіду до «прозорості» механізму, не всі аграрії ризикнули взяти участь в програмі. Але навіть за такий короткий термін (фактично три місяці) стало очевидно, що програма працює. Тільки за листопад 2017 року сума виплаченої компенсації досягла 53 млн.грн. Очевидно, що своєчасний запуск дозволив би вийти не на 25, а на 100% запланованої суми підтримки.

- Ви сказали, що експерти Національного комітету запропонували принципово новий підхід. У чому його особливість?

- По-перше, компенсацію повинні отримувати не промисловці, а аграрії, як бонус за свідомий вибір на користь національних виробників.

По-друге, сільгосптехніка повинна відповідати заданим рівнем локалізації. Запропонована експертами Національного комітету формула її розрахунку відповідає світовим підходам, а порогові значення - реалістичні, виходять з нинішнього технологічного рівня сільгоспмашу в Україні.

По-третє, крім рівня локалізації були запропоновані додаткові критерії, серед яких: наявність на території України ключових технологічних операцій або придбання відповідних компонентів у вітчизняних виробників; а також витрати на оплату праці в собівартості - на рівні не менше 8%.

Четверта відмінність нового підходу - поділ між Мінекономрозвитку і Мінагрополітики функцій щодо формування переліку вітчизняної техніки і обладнання для АПК і виплат компенсації за її придбання. При Мінекономрозвитку створена міжвідомча Комісія під керівництвом Першого віце-прем'єр-міністра України - Міністра економічного розвитку і торгівлі Степана Кубіва, яка підтверджує відповідність підприємства і його продукції заданим критеріям.

І нарешті, п'ята особливість - аграрій отримує компенсацію тільки через банк і не контактує з чиновниками ні державного, ні на місцевому рівні.


- У перших числах січня 2019 року перший заступник міністра аграрної політики і продовольства, підбиваючи підсумки держпідтримки АПК, повідомив, що «за програмою компенсації вартості сільгосптехніки, що діє другий рік поспіль і обкатаній ще в 2017-м, вибірка залишає бажати кращого». Як Ви це прокоментуєте?

- Вважаю, що цей меседж є результатом неузгодженості роботи окремих служб міністерства. Адже саме керівництво Мінагрополіті ініціювало в листопаді скорочення в держбюджеті 2018 р обсягів фінансування за програмою 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» з 950 до 695 млн.грн. Верховна Рада затвердила такі зміни 6 грудня 2018 г. А через десять днів керівництво Мінагрополітики, проаналізувавши заявки на компенсацію від банків, зрозуміло, що грошей не вистачить, і вийшло з іншою ініціативою - Розпорядженням КМУ «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству аграрної політики та продовольства на 2018 г. » перекинути 260 млн.грн. з програми 2801540 «Державна підтримка галузі тваринництва» на програму 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників». В результаті такої «рокіровки» обсяг асигнувань на компенсацію вартості вітчизняної техніки і обладнання виріс до колишніх 955 млн грн., З яких 912 млн грн. було виплачено аграріям. Таким чином, вибірка за підсумками 2018 року склала 96%!

- Наскільки активно беруть участь в програмі виробники сільгосптехніки?

- На початку запуску ініціативи до Переліку увійшли 40 підприємств, представивши аграріям 800 позицій техніки. Сьогодні цей список розширився вже до 141 українського виробника, а їх пропозиція - до 9250 найменувань продукції.

На сьогодні для сільгоспмашинобудівників брати участь в програмі - означає «бути в тренді». Але все ж останнє слово залишається за аграріями. Якщо вітчизняна техніка буде гірше імпортної за якістю, ніякі 25% компенсації не допоможуть. І це піднімає дуже високо планку для українських машинобудівників, які просто «приречені» випускати техніку за найвищими стандартами, інакше втратять свою нішу на ринку.

Немає сумнівів, що сільгоспвиробники віддають перевагу тій техніці, яка дозволяє їм вигідно працювати. Разом з тим, купуючи українське, аграрії інвестують в вітчизняне сільгоспмашинобудування.

- Яка техніка - дорога або дешева - користується найбільшим попитом?

- У Переліку досить широкий асортимент - від ланцюгів для прибирання гною до тракторів і зерносушильних установок. Порядку 2/3 техніки і обладнання, за якими виплачено компенсацію в 2018 році, були в ціновому діапазоні від 100 до 500 тис. Грн. (без НДС). В основному, це грунтообробна і посівна техніка. Найдорожчі позиції - зерносушарки і металеві вентильовані силоси - від 4 до 12 млн грн. (без НДС). В цілому з грудня 2017 по грудень 2018 роки аграрії придбали 17 182 одиниць техніки та обладнання.

- В яких регіонах України набували вітчизняну техніку?

- Програма реалізовувалася в усіх областях, але виходячи з обсягів покупок, їх можна поділити на три групи: активні інвестори в українське сільськогосподарське машинобудування, помірні і дуже помірні. П'ятірка лідерів - Вінницька, Одеська, Миколаївська, Чернігівська і Сумська області. Там техніки продано на 250-550 млн грн. На їх фоні дуже помірно виглядають західні області - Рівненська, Львівська, Волинська, Чернівецька, Івано-Франківська і Закарпатська. Там продажу не досягли і 80 млн грн. В інших регіонах все виглядає досить збалансовано - показники технічних закупівель досягають від 100 до 250 млн грн. Ймовірно, Мінагрополітики, департаментам АПК обласних адміністрацій, а також банків слід проводити більш активну інформаційно-пояснювальну роботу на місцях про переваги даної програми.

- Наскільки активну позицію займають банки?

- У вересні 2018 КМУ з ініціативи Мінагрополітики прийняв рішення розширити коло банків, які беруть участь в програмі компенсації. Крім державних банків і тих, у кого в статутному капіталі щонайменше 75% акцій належить державі, міністерство підписало меморандуми ще з низкою банків, але вони не встигли повноцінно включиться в програму. За підсумками 2018 року лідирували Приватбанк та Ощадбанк, на які в сумі припало 80% компенсаційних виплат, згідно з поданими реєстрів.

- Чи є сезонність в продажах і надання компенсацій?

- Якщо розглядати динаміку з грудня 2017 по грудень 2018, спостерігалася не тільки сезонність, скільки поступове нарощування обсягів. Якщо за перші два місяці 2018 у рамках програми було реалізовано всього лише 78 одиниць техніки, то в березні і квітні продажі досягли і перевищили 300 одиниць, в червні і липні - наблизилися до позначки 900, в серпні і жовтні - перевалили за 1300. Пік припав на вересень і листопад, коли було продано відповідно 4260 і 6622 одиниць техніки і обладнання та виплачено - 119,2 і 381,2 млн грн компенсацій.

- Чим пояснюється така динаміка?

- В основному це пов'язано з нестачею оборотних коштів, очікуванням нового врожаю і залежністю від кон'юнктури світових цін. Це відкладає попит «до кращих часів». Коли на початку року є потреба в посівної техніки, не всі можуть заплатити 100% вартості і отримати 25% компенсації.

- Як можна виправити таку ситуацію?

- Щоб вирішити цю проблему експерти Національного комітету ще в жовтні 2017 р запропонували ввести механізм часткової компенсації відсотків по кредитах. Уряду направили проект нормативно-правового акта «Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації відсотків по кредитах на придбання сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Перший віце-прем'єр-міністр України, міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів дав доручення Мінагрополітики опрацювати в установленому порядку проект і до 30 жовтня 2017 р подати Мінекономрозвитку пропозиції. Але реакції не було.

Правда, принципи, закладені експертами Нацкомітету в проекті Порядку надання часткової компенсації відсотків по кредитах на придбання сільськогосподарської техніки, були запозичені Мінагрополітики в програму підтримки фермерства. Цей же механізм компенсації відсотків по кредитах використовували і програмою підтримки тваринництва.

А в 2018 році Нацкомітет повторно вийшов з ініціативою часткової компенсації відсотків, обгрунтовуючи, що це дозволить більшому колу аграріїв, особливо малим і середнім підприємствам, прискорити модернізацію парку і не прив'язувати покупки техніки до виручки за зібраний урожай.

У липні 2018 було ініційовано проведення спільного засідання профільних комітетів Верховної Ради і направлено Уряду відповідне депутатське звернення. Необхідність якнайшвидшого запуску такого механізму висловили Асоціація фермерів і землевласників, Український клуб аграрного бізнесу і більше 120 малих і середніх господарств. Уряд знову доручив Мінагрополітики «розглянути» це питання.

Поки Мінагрополітики «розглядає», аграрії купують дорогі іноземні аналоги, фактично інвестуючи в економіку інших країн. Банки кредитують їх під низькі процентні ставки - максимум 10% річних на термін до 7 років, тоді як українська сільгосптехніка та обладнання кредитується під 20-25%. На думку і аграріїв, і машинобудівників використання двох компенсаторних інструментів - відсотків по кредитах і відшкодування вартості сільгосптехніки - дозволить зменшити собівартість сільгосппродукції, а, отже, зробити її більш конкурентоспроможною.

Сподіваюся, що в 2019 році ініціатива часткової компенсації відсотків по кредитах на придбання сільськогосподарської техніки все-таки буде підтримана центральним органом виконавчої влади, який відповідає за формування і реалізацію державної аграрної політики. Нагадаю, що загальна мета прийнятої ним Єдиної комплексної стратегії і плану дій розвитку сільського господарства та сільських територій в Україні на 2015-2020 рр. полягає саме в збільшенні конкурентоспроможності сільського господарства.

- Що нового в програмі компенсації 2019 роки?

- Нормою п. 18 Прикінцевих положень Закону про держбюджет України на 2019 р Кабміну доручено передбачити спрямування коштів на компенсацію вартості спеціальних вагонів для перевезення зерна та обладнання для виробництва біоетанолу та електроенергії з біомаси, які були закуплені у вітчизняних виробників. Зупинимося докладніше на позиції, яка стосується вагонів-зерновозів.

На сьогодні реальний рівень максимальних виробничих потужностей вагонобудівників - близько 2000 вагонів на рік. Ціна за одиницю наближається до 1,5 млн грн (без ПДВ). З 7043 аграрних господарств (за даними 2018 року) як уже було сказано, більшість набуває грунтообробну техніку вартістю до 500 тис. Грн. Очевидно, що ця «новела» не для них.

Мінагрополітики 18 січня 2019 направив в Мінекономіки і Мінфін на узгодження проект змін до Постанови КМУ №130, яким передбачається ввести компенсацію на придбання вагонів в розмірі 30% вартості! При тому, що на всю решту техніку, включаю складну самохідну, залишили 25%. Якщо зернотрейдери по максимуму використовують потужності вагонобудівників і придбають 2000 зерновозів, то виділеної в 2019 р суми держпідтримки за програмою в розмірі 881,9 млн грн. не вистачить навіть їм на компенсацію. Держава ще залишиться належним. Бюджетні кошти підуть гігантам, які вирішили інвестувати в зерновози після дерегуляції вагонної складової тарифу Укрзалізниці. Решта аграрії виявляться в такому випадку «за бортом».

Щоб реалізувати цю «ідею», Мінагрополіті намір самостійно формувати Перелік вагонів і обладнання, створивши для цього ще одну комісію як «альтернативу» комісії при Мінекономрозвитку. Зверніть увагу на швидкість, з якою чиновники Мінагрополітики задовольняють запити зернотрейдерів, тоді як програма часткової компенсації відсотків по кредитах більше року стопориться саме профільним міністерством.

- Але тоді проблема з транспортуванням зернових залишається невирішеною?

- Необхідно чітко розмежувати два поняття: механізм державної підтримки аграріїв і забезпечення безперебійної роботи зернотрейдерів.

Дійсно гострий дефіцит зерновозів призводить до втрат бізнесу. Але окремі депутати і чиновники сьогодні спекулюють на цій темі, шантажуючи, що це проблема може бути вирішена тільки за рахунок програми компенсації вартості.

Перша їхня спроба в липні 2018 р не увінчалася успіхом. Президент України Петро Порошенко повернув до Верховної Ради закон, де пропонувалася держпідтримка на часткове відшкодування вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна. На своєму офіційному сайті Президент вказав, що ця новація «не забезпечує досягнення соціальних і економічних цілей державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників і є нераціональним витрачанням бюджетних коштів. З огляду на вартість спеціальних вагонів для перевезення зерна, а також значні витрати, необхідні на їх утримання і експлуатацію і обсяги продукції рослинництва власного виробництва, претендувати на таку держпідтримку зможуть переважно великі сільгосппідприємства ». Глава держави також зазначив, що більшість сільськогосподарських товаровиробників становлять фермерські господарства, які об'єктивно не вимагає придбання спеціальних вагонів для перевезення зерна. На думку Президента, при таких обставинах держпідтримка на часткове відшкодування вартості закупівлі спеціальних вагонів для перевезення зерна є несправедливою по відношенню до більшості сільськогосподарських товаровиробників.

Примітно, що вагонобудівні заводи в результаті включення зерновозів в перелік сільгосптехніки також не отримають додаткової вигоди: поява нових замовників в особі аграріїв призведе до втрати старих замовників - операторів залізничних перевезень.

Незважаючи на позицію Президента, окремі народні депутати, відкрито лобіюючи інтереси великих сільськогосподарських підприємства, «протягнули» цю ініціативу в «бюджетну» ніч. Я маю намір звернутися з даного питання до Антимонопольного комітету України, оскільки отримання компенсації за вагони не тільки позбавить більшість аграріїв держпідтримки, які її дійсно потребують, але і спотворить конкуренцію на ринку перевезень зерна, тому що оператори, серед яких і Укрзалізниця, такої компенсації не отримають.

- Вагони-зероновози - це єдина перешкода, яка, на Ваш погляд може гальмувати реалізацію програми в 2019 році?

- На жаль немає. Чиновницьке свавілля на кшталт «довідки з ГФС» триває. Після ліквідації Державної інспекції сільського господарства не визначений орган, який здійснює передбачені чинним законодавством функції з обліку, створення та ведення реєстру суб'єктів господарювання, які здійснюють оптову та роздрібну торгівлю сільськогосподарською технікою, що має ідентифікаційні номери. Прогалини в чинному законодавстві створили основу для здійснення


- На Ваш погляд, часткової компенсації вартості і відсотків по кредитах на придбання техніки буде досить для розвитку вітчизняного сільгоспмашинобудування?

- Ці інструменти дозволяють стимулювати попит на продукцію галузі. З точки зору сільгоспмашинобудівників необхідно також введення нетарифних бар'єрів захисту ринку, наприклад, утилізаційного збору на імпортну вживану техніку. Використання старої техніки призводить до збільшення витрат на її ремонт і ПММ, до недоотримання валового збору врожаю, що в кінцевому рахунку знижує конкурентоспроможність сільгосппродукції.

Утилізаційний збір буде стимулювати два процеси: оновлення техніки в сільському господарстві і розширення вітчизняного сільгоспмашинобудування, перш за все, виробництва тракторів, яке активно почало розвиватися завдяки програмі компенсації. Разом з тим утилізаційний збір дозволить виконати головне завдання імпортозаміщення: поставить перед іноземними виробниками мета реального розвитку локалізації і перенесення технологій виробництва на територію України. Але утилізаційний збір вилучається, перш за все, з метою забезпечення екологічної безпеки (в т.ч. для захисту здоров'я людини і навколишнього середовища від шкідливого впливу експлуатації енергоємної самохідної сільгосптехніки). Експерти Націнального комітету зараз працюють над концепцією цього механізму, який стане вагомим доповненням до компенсації.

Ще одна ініціатива - держпідтримка технологічних інновацій в промисловості, в тому числі сільгоспмашинобудуванні, яке гостро потребує розробки нової і удосконалення існуючої продукції і процесів. Підходи до відбору і фінансуванню проектів на принципах державно-приватного партнерства експерти Нацкомітету розробили спільно з Мінекономрозвітія і подали на затвердження Уряду. Реалізація інноваційних проектів дозволить розширити асортимент української техніки та обладнання, поліпшити її якість і технічні параметри.

- Що дає економіці України механізм компенсації?

- Я б розділив місію цієї ініціативи на такі складові:

- зменшення залежності від іноземних поставок техніки і обладнання та скорочення негативного сальдо платіжного балансу;

- стимулювання інвестицій у вітчизняне сільгоспмашинобудування;

- збільшення локалізації виробництва і, як результат, зростання доданої вартості;

- створення нових робочих місць і збільшення рівня зарплат в сільськогосподарському машинобудуванні і суміжних галузях;

- зниження витрат і підвищення конкурентоспроможності сільгоспвиробників;

- нарощування надходжень до бюджетів різних рівнів.

Результати 2018 р наочно демонструють економічний ефект такого підходу. Якщо в 2017 техніка та обладнання українського виробництва становили 15% в загальному придбанні сільгосптехніки, то в 2018 - вже більше 30%. Аграрії заплатили за неї 4,4 млрд грн. Сума компенсації з бюджету досягла 912 млн грн, при цьому сплачений тільки ПДВ склав 734 млн грн. Якщо взяти ще до уваги сплачені машинобудівниками і їх суміжниками податки на прибуток, єдиний соціальний внесок, податки на доходи фізичних осіб, податки на землю та інші обов'язкові збори і платежі, то отримані доходи бюджету істотно перевищують витрати на реалізації цієї програми.

Це одна з перших ініціатив нинішнього уряду, яка забезпечила некорупційний, прозорий процес розподілу бюджетних коштів, спрямованих на сприяння модернізації агропідприємств. Разом з тим, ініціатива заклала основу для відродження сільгоспмашинобудування і трансформації місця і ролі України на світовому ринку техніки і обладнання для АПК.

Завантажити PDF версію:

ЗАВАНТАЖИТИ

Джерела:

harp.ua

propozitsiya.com